| |||
. |
В холодній духовці чебрики печуться, в казаниі пустому пурсаки товчуться. В напівтемній хаті замотавшісь у халаті, сидять, як у Маті, мати бідолаха. Вже від перевтоми, ледь екран жевріє, на екрані тому вся в сльозах Марія. Миле - хоть до шлюбу, те лице дівоче, Де подівся любий, дізнатися хоче.
Що любий - хрестився, поді якого хрена, десь запропостився той Сеньор Каррено! Переводчик - діктор вже захрип з натуш, повторять що Віктор хирить у подруги! Самвівце вівцьою, серце ж, як у вовка, з Сулеймою тою він заснув дішовка! Як ти спав Каррено? Засталися свідки. Бачила все Ріта , та її сусідкі. Тут Лопес Марія, розібрали жандри, і вона вже мріє податися в мандри. Вона в вузлики втовкнула усі нові моди, із Родріго утекла десь по-за городи. Що в них було на ногах, ковзани чи лижі. Лишь голоснув діктор: " Ах ! Вони у Парижі". Вони з графом спілкувались поділили ролі. І в Паріжі готували дать нові гастролі. Поки Віктор ві Суляйми ніс свої моделі. Стягнув Данхелі в Марії, всі нові моделі. Тут Ігнасіо Хосе губами зашльопав, " Як це мати все знесе, хто добро прохлопав?" Ізобелі впав на грудь, і сльозами влився, верхню губу скрів чуть, а нижнюю вкрився. І ось так вони чарують, на наших скранах,, і не знають, і не чують що серце в нас в ранах. В дітей моїх була мати, а в мене дружина, та забрала її з хати очата вражина. Вона кажуть месиканка, тьфу на ту одягу, вона певно є циганка, хоть і мила з виду. Як же тут скажіть без страху обіймится люду. Як втаскала під калеса оцюю зануду. І не втямить тепер в точно імя вона свого, а коли родила дочку не збагне від кого. "Серій 5-ть вона в постелі дригає ногами, а Лорена біля неї шастае кругами. Це Лорена мету має, дочку сдати в прийми. Данхеля вже обіймає Марію в обійми. " Маріанна та Марія " і " Ніхто крім тебе". Україна вже дуріє так її і треба ! Мексика нам імпортує хорчі спеціальні, як що хліба нам бракує - будьмо сексуальні ! КІНЕЦЬ !!! |
Познакомься с народом |
Главная |
Стихи и стишки!! |